Історія створення 

Ідея створення рівненської гімназії обговорювалась 24 липня 1921 року на надзвичайних загальних зборах Рівненського товариства «Просвіта». 

«Засновуючи українську гімназію, я хотів усім показати, що волинські гречкосії, якщо їм буде створено відповідні умови, будуть не тільки добрими гречкосіями і навіть не тільки «сіячами розумного, доброго, вічного», чи лікарями, чи інженерами тощо, але й «быстрее разумом Платонов и Ньютонов», тому що українська земля дуже плодорідна… А як відповів на мої оголошення волинський люд? Гімназія з року на рік росла і можна сказати: змагання було вигране. Не підвели мене учні…», – писав про важливість української гімназії Ф. Пекарський.

Спочатку заклад орендував кімнату, яка знаходилася в палаці князів Любомирських на «Гірці», а далі, у 1924-1925 навчальних роках – винаймав будинок з подвір'ям біля Свято-Воскресенського собору у єврея Роскіса. Це було приміщення тютюнового складу, яке не відповідало санітарним вимогам. На початку 30-х років на кошти-пожертви почалося будівництво власного приміщення на ділянці, що належала Пилипу Дзіваку, проте місцева адміністрація так і не дала згоди на його відкриття.

У гімназії навчалися діти міщан, заможних селян та інтелігенції з Рівного та сусідніх повітів. Учні вивчали математику, фізику, хімію, біологію, німецьку, французьку та латинську мови, історію, географію. Крім української мови, була запроваджена польська та історія Польщі. Ці предмети викладали польські вчителі. Звісно, лише справжні українські патріоти за умов суцільної полонізації наважувалися віддати дитину до української гімназії. До того ж, і саме навчання коштувало недешево. «Батько платив двадцять злотих на місяць. А добра корова тоді коштувала дев'яносто злотих. Я, приміром, прийшов до гімназії в 1936 році, за часів її другого директора Якова Бичківського. До речі, саме він викладав українську мову та літературу й був надзвичайно вимогливим учителем, а ще справжнім українським патріотом – дарма що мав польське прізвище, інакше, мабуть його просто не призначили б директором. Математику викладала Надія Шульгина-Іщук, а образотворче мистецтво – Георгій Косміаді. » – пригадував колишній гімназист Василь Прокопчук.